Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури у 2019/2020 навчальному році
У контексті Концепції «Нової української школи» (2016 р.) школа має навчити дітей використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, що відповідає Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р.), тому заняття фізичною культурою повинні увійти до звички учня. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.
Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Фізична культура як складова загальної культури, закладає основи збереження здоров’я та розвитку всіх його складових, використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок, удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток особистості.
Інваріантна складова Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на державному рівні і є однаковою для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності.
Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:
- 5-9 класи – 3 год;
- 10 клас – 3 год;
- 11 клас – 3 год.
Профільний рівень:
- 10 клас – 6 год.;
- 11 клас – 6 год.
Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури. Під час складання розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.
Заняття з фізичної культури в освітніх закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.
Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання. Якщо вчитель змінить якість викладання, то зможе змінити і результат. Важливо навчати школярів як навчатись, поєднувати нові знання зі старими.
Фізичне виховання сьогодення потребує орієнтації на:
– вироблення і реалізацію якісно нової, особистісно і компетентісно обґрунтованої основи до підходу збереження і підтримки інтелектуальної та фізичної індивідуальності школярів та молоді на всіх етапах навчання врахуванням особливостей їх рухового і психофізичного розвитку;
– створення освітнього середовища, яке стимулює фізично рухову активність особистості та її організацію відповідно до вікової та психофізичної специфіки розвитку організму;
– інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей для додаткових форм фізичного виховання;
– створення умов і механізмів фізичного виховання для занять різної спрямованості за інтересами;
– формування стійкості до асоціальних впливів щодо виникнення шкідливих звичок і неадекватних видів поведінки.
Опанування змісту фізичної культури як базового навчального предмета здійснюється за навчальними програмами, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Структура оновлених програм є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. Виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Очікувані результати навчальної діяльності учнів перенесені у ліву частину програми, вони є необхідними предметними компетентностями, і в той же час відповідають змістовим наскрізним темам.
11 класи з 2019/2020 навчального року навчатимуться за новими навчальними програмами:
– «Фізична культура 10-11 класи» (рівень стандарту) для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407).
Програма побудована за модульною системою і містить інваріантну (обов’язкову) (теоретико – методичні знання та загальна фізична підготовка) та варіативну складову яка складається з 25 модулів. У зв’язку зі збільшенням кількості годин в 11 класі на викладання навчального предмета рекомендується збільшити кількість модулів для опанування учнями до 4.
Критеріями відбору варіативних модулів у навчальних програмах 5-9 та 10-11 класи є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі.
- «Фізична культура» (профільний рівень) 10-11 класи (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407).
Метою профільної програми є ознайомлення учнів з основними формами професійної діяльності фахівців фізичного виховання (вчителя фізичної культури, тренера або інструктора з виду спорту), оволодіння ними первинними методами і формами педагогічної діяльності, формування фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я старшокласників, фізичної культури особистості, оволодіння знаннями з основ теорії і методики фізичного виховання, вміннями та навичками самостійних і групових занять фізкультурно-спортивної й оздоровчо-корегувальної спрямованості, а також забезпечення можливостей для рівного доступу школярів до здобуття загальної, профільної та початкової допрофесійної підготовки з фізичного виховання.
Дана програма є універсальною. Теоретичний матеріал залишається стабільним, тоді як способи фізкультурної діяльності – модулі – можна змінювати залежно від об’єктивних умов навчального закладу, в якому буде використовуватись ця програма.
Практично кожний вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля. У цій програмі запропоновано 13 варіативних модулів.
Навчальна програма предмета «Фізична культура» (профільний рівень) складається з пояснювальної записки і таких розділів:
1. Розділ 1. Основи знань з фізкультурно-спортивної діяльності.
2. Розділ 2. Способи фізкультурної діяльності (модулі).
3. Додатки:
1. Умови виконання оцінювання стану фізичної підготовленості учнів.
2. Орієнтовний перелік обладнання з фізичної культури для закладів загальної середньої освіти.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин. Не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
Наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів є критеріями відбору варіативних модулів навчальним закладом. Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням. Результати опитування додаються до протоколу шкільного методичного об’єднання.
За потреби, у межах одного варіативного модуля можна освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки вивчення.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 за № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Не допускати на уроках фізичної культури навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.
Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель разом з учнем складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси під час оцінювання навчальних досягнень.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються орієнтовні навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:
- Засвоєння техніки виконання фізичної вправи (може здійснюватися окремо від прийому навчального нормативу).
- Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).
- Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
- Засвоєння теоретико – методичних знань.
При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із фізичної культури затверджені наказом МОН України від 05.05.2008 № 371.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.
Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних видів спорту (легка атлетика, гімнастика та ін.) у позашкільних закладах.
Під час проведення занять із фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН України від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 року за № 651/17946).
На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю. При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку, особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути попереджена. Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415
Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури у 2018/2019 навчальному році
Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я й здоров’я оточуючих як до найвищої соціальної цінності, формування високого рівня здоров’я дітей та учнівської молоді.
Фізична культура як складова загальної культури, закладає основи збереження здоров’я та розвитку всіх його складових, використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок, удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток особистості.
Інваріантна складова Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на державному рівні і є однаковою для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності.
Навчання в старшій школі фізичній культурі спрямоване на досягнення загальної мети базової загальної освіти. Адже метою базової загальної середньої освіти є розвиток освіченої особистості, яка поєднує в собі творчий потенціал до навчання, ініціативність до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін та викликів, здатності ідентифікувати себе як важливу і відповідальну складову українського суспільства, яка готова змінювати і відстоювати національні цінності українського народу.
Провідним чинником розвитку такої особистості є формування в учнів умінь застосовувати знання в реальних життєвих умовах, під час розв’язку практичних завдань та здатності визначати і обґрунтовувати власну життєву позицію.
Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу в навчальний процес, на основі ключових компетентностей як результату навчання.
Фізичне виховання сьогодення потребує орієнтації на:
- вироблення і реалізацію якісно нової, особистісно і компетентісно обґрунтованої основи до підходу збереження і підтримки інтелектуальної та фізичної індивідуальності школярів та молоді на всіх етапах навчання врахуванням особливостей їх рухового і психофізичного розвитку;
- створення освітнього середовища, яке стимулює фізично рухову активність особистості та її організацію відповідно до вікової та психофізичної специфіки розвитку організму;
- інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей для додаткових форм фізичного виховання;
- створення умов і механізмів фізичного виховання для занять різної спрямованості за інтересами;
- формування стійкості до асоціальних впливів щодо виникнення шкідливих звичок і неадекватних видів поведінки.
Навчально-виховний процес з фізичної культури у 2018/2019 н.р. здійснюється за робочими навчальними планами, що складаються на основі Типових навчальних планів закладів загальної середньої освіти і затверджуються відповідним органом управління освітою.
Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. У зв’язку з тим, що уроки фізичної культури за своїм змістом і специфікою забезпечують рухову активність учнів і не вимагають надмірного розумового напруження, години їх проведення не враховуються при підрахунку гранично допустимого навантаження учнів. Це дає змогу в кожному класі повноцінно використовувати усі навчальні години варіативної складової Типових навчальних планів, не перевищуючи загального обсягу навчального навантаження (сума інваріантної і варіативної складових). Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури.
Заняття з фізичної культури в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.
Опанування змісту фізичної культури як базового навчального предмета здійснюється за навчальними програмами, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
З 2018/2019 навчального року набирає чинності нова навчальна програма «Фізична культура» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407), у якій імплементовано компетентнісний підхід до вивчення предмета (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv)..
Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання. Якщо вчитель змінить якість викладання, то зможе змінити і результат. Важливо навчати школярів як навчатись, поєднувати нові знання зі старими.
Нова навчальна програма має структуру, яка є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.
У навчальній програмі виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Очікувані результати навчальної діяльності учнів перенесені у ліву частину програми, вони є необхідними предметними компетентностями, і в той же час відповідають змістовим наскрізним темам.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів теоретичної і загальнофізичної підготовки, передбачених програмою для даного класу до кожного варіативного модуля. У 10-11 класах учні мають опанувати 2-3 варіативних модулі. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин. Не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
Наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів є критеріями відбору варіативних модулів навчальним закладом. Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням. Результати опитування додаються до протоколу шкільного методичного об’єднання.
За потреби, у межах одного варіативного модуля можна освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки вивчення.
У разі освоєння двох варіативних модулів протягом одного навчального року та у випадку, коли рік вивчення модуля не відповідає класу навчання (наприклад у 10-класі вивчається модуль баскетбол, третій рік вивчення), учитель повинен скоригувати змістове наповнення варіативного модуля та нормативи оцінювання.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Не допускати на уроках фізичної культури навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.
Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель разом з учнем складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.
При складанні розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення. Навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
При складанні навчального нормативу за його показником визначають рівень досягнень (початковий, середній, достатній, високий), а потім за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, оцінюються за теоретико-методичні знання, техніку виконання вправ, складання відповідних нормативів, які їм не протипоказані.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.
Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.
При проведенні занять з фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН України від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 № 651/17946).
При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку, особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути попереджена. На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю. Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).
Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури у 2019/2020 навчальному році
У контексті Концепції «Нової української школи» (2016 р.) школа має навчити дітей використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, що відповідає Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р.), тому заняття фізичною культурою повинні увійти до звички учня. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.
Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Фізична культура як складова загальної культури, закладає основи збереження здоров’я та розвитку всіх його складових, використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок, удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток особистості.
Інваріантна складова Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на державному рівні і є однаковою для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності.
Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:
- 5-9 класи – 3 год;
- 10 клас – 3 год;
- 11 клас – 3 год.
Профільний рівень:
- 10 клас – 6 год.;
- 11 клас – 6 год.
Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури. Під час складання розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.
Заняття з фізичної культури в освітніх закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.
Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання. Якщо вчитель змінить якість викладання, то зможе змінити і результат. Важливо навчати школярів як навчатись, поєднувати нові знання зі старими.
Фізичне виховання сьогодення потребує орієнтації на:
– вироблення і реалізацію якісно нової, особистісно і компетентісно обґрунтованої основи до підходу збереження і підтримки інтелектуальної та фізичної індивідуальності школярів та молоді на всіх етапах навчання врахуванням особливостей їх рухового і психофізичного розвитку;
– створення освітнього середовища, яке стимулює фізично рухову активність особистості та її організацію відповідно до вікової та психофізичної специфіки розвитку організму;
– інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей для додаткових форм фізичного виховання;
– створення умов і механізмів фізичного виховання для занять різної спрямованості за інтересами;
– формування стійкості до асоціальних впливів щодо виникнення шкідливих звичок і неадекватних видів поведінки.
Опанування змісту фізичної культури як базового навчального предмета здійснюється за навчальними програмами, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Структура оновлених програм є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. Виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Очікувані результати навчальної діяльності учнів перенесені у ліву частину програми, вони є необхідними предметними компетентностями, і в той же час відповідають змістовим наскрізним темам.
11 класи з 2019/2020 навчального року навчатимуться за новими навчальними програмами:
– «Фізична культура 10-11 класи» (рівень стандарту) для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407).
Програма побудована за модульною системою і містить інваріантну (обов’язкову) (теоретико – методичні знання та загальна фізична підготовка) та варіативну складову яка складається з 25 модулів. У зв’язку зі збільшенням кількості годин в 11 класі на викладання навчального предмета рекомендується збільшити кількість модулів для опанування учнями до 4.
Критеріями відбору варіативних модулів у навчальних програмах 5-9 та 10-11 класи є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі.
- «Фізична культура» (профільний рівень) 10-11 класи (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407).
Метою профільної програми є ознайомлення учнів з основними формами професійної діяльності фахівців фізичного виховання (вчителя фізичної культури, тренера або інструктора з виду спорту), оволодіння ними первинними методами і формами педагогічної діяльності, формування фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я старшокласників, фізичної культури особистості, оволодіння знаннями з основ теорії і методики фізичного виховання, вміннями та навичками самостійних і групових занять фізкультурно-спортивної й оздоровчо-корегувальної спрямованості, а також забезпечення можливостей для рівного доступу школярів до здобуття загальної, профільної та початкової допрофесійної підготовки з фізичного виховання.
Дана програма є універсальною. Теоретичний матеріал залишається стабільним, тоді як способи фізкультурної діяльності – модулі – можна змінювати залежно від об’єктивних умов навчального закладу, в якому буде використовуватись ця програма.
Практично кожний вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля. У цій програмі запропоновано 13 варіативних модулів.
Навчальна програма предмета «Фізична культура» (профільний рівень) складається з пояснювальної записки і таких розділів:
1. Розділ 1. Основи знань з фізкультурно-спортивної діяльності.
2. Розділ 2. Способи фізкультурної діяльності (модулі).
3. Додатки:
1. Умови виконання оцінювання стану фізичної підготовленості учнів.
2. Орієнтовний перелік обладнання з фізичної культури для закладів загальної середньої освіти.
2. Розділ 2. Способи фізкультурної діяльності (модулі).
3. Додатки:
1. Умови виконання оцінювання стану фізичної підготовленості учнів.
2. Орієнтовний перелік обладнання з фізичної культури для закладів загальної середньої освіти.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин. Не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
Наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів є критеріями відбору варіативних модулів навчальним закладом. Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням. Результати опитування додаються до протоколу шкільного методичного об’єднання.
За потреби, у межах одного варіативного модуля можна освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки вивчення.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 за № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Не допускати на уроках фізичної культури навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.
Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель разом з учнем складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси під час оцінювання навчальних досягнень.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються орієнтовні навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:
- Засвоєння техніки виконання фізичної вправи (може здійснюватися окремо від прийому навчального нормативу).
- Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).
- Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
- Засвоєння теоретико – методичних знань.
При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із фізичної культури затверджені наказом МОН України від 05.05.2008 № 371.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.
Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних видів спорту (легка атлетика, гімнастика та ін.) у позашкільних закладах.
Під час проведення занять із фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН України від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 року за № 651/17946).
На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю. При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку, особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути попереджена. Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415
Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури у 2017/2018 навчальному році
Інваріантна складова Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», є однаковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.
У контексті Концепції «Нової української школи» школа має навчити дітей використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, тому заняття фізичною культурою повинні увійти до звички школяра. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.
Випускники школи – це патріоти України, які знають її історію; носії української культури, які поважають культуру інших народів; вільно спілкуються державною мовою, володіють також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, мають бажання і здатність до самоосвіти, виявляють активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатні до підприємливості й ініціативності, мають уявлення про світобудову, бережно ставляться до природи, безпечно й доцільно використовують досягнення науки і техніки, дотримуються здорового способу життя.
Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Навчальний предмет «Фізична культура» надає змогу:
створити цілісну уяву про вплив занять фізичними вправами на розвиток особистості;
оволодіти технікою рухових дій;
набути навичок організації та методики проведення найпростіших форм занять фізичною культурою;
сприяти профілактиці шкідливих звичок тощо.
Опанування змісту фізичної культури, як базового навчального предмета здійснюється за навчальними програмами, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
З 2017/2018 навчального року набирає чинності оновлена навчальна програма «Фізична культура» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у якій імплементовано компетентнісний підхід до вивчення предмета.
Структура оновленої програми є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання. Якщо вчитель зробить постійну якість, у нього буде кращий результат. Якщо змінюєте якість викладання, то можете змінити і результат. Важливо навчати школярів як навчатись, поєднувати нові знання зі старими.
У навчальній програмі виокремлено наскрізні змістові лінії. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів):
Екологічна безпека та сталий розвиток
Громадянська відповідальність
Здоров’я і безпека
Підприємливість та фінансова грамотність
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Очікувані результати навчальної діяльності учнів перенесені у лівий стовпчик програми, вони є необхідними предметними компетентностями, і в той же час, відповідають змістовим наскрізним темам.
Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона містить інваріантну (обов’язкову) та варіативну складову. До інваріантної частини належать: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка, зміст яких реалізовується упродовж кожного уроку. Практично кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля. Фахівці фізичної культури можуть розробляти свої варіативні модулі до цієї програми. Програми варіативних модулів мають пройти експертизу, отримати гриф Міністерства освіти і науки України та бути оприлюдненими для загального користування. Отже, кількість варіативних модулів з часом має зростати.
Змістове наповнення варіативної складової навчальний заклад формує самостійно із модулів, запропонованих навчальною програмою. На опанування обраних модулів відводиться приблизно однакова кількість годин, але не менше ніж 18 годин. Однак, не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
Критеріями відбору варіативних модулів є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Для основної медичної групи фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, обов’язково відвідують уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог навчальної програми. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи, обов’язково відвідують уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, установлює вчитель фізичної культури.
Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання учня/учениці у розвитку фізичних якостей учитель (а у 8–9 класах разом з учнем/ученицею) складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.
На заняттях з фізичної культури рекомендуємо:
здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і нахилів,
навчити учнів «слухати» і «оцінювати» свій фізичний стан,
добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного вдосконалення.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення модуля. Навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно тематичного планування. Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, оцінюються за теоретико-методичні знання, техніку виконання вправ, складання відповідних нормативів, які їм не протипоказані.
При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях всіх рівнів.
Для попередження нещасних випадків слід дотримуватись вимог безпеки під час проведення занять, а особливо, при складанні навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Правила безпеки під час проведення уроків із фізичної культури та
під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на
спортивних майданчиках
1. Усі учні зобов’язані пройти медичний огляд.
1.1. На підставі даних про стан здоров’я і фізичний розвиток, учнів розподіляють
для занять фізичними вправами на медичні групи: а) основну; б) підготовчу;
в) спеціальну.
1.2. Учнів, які не пройшли медичного огляду, до уроків фізичної культури не до-
пускають.
1.3. Учні, тимчасово звільнені від занять, зобов’язані бути присутніми на уро-
ках фізичної культури. При цьому допускається їх залучення вчителем до підготовки
занять. Тимчасове звільнення від занять фізичними вправами допускається з дозволу
медичного персоналу школи.
1.4. Після перенесення учнем хвороби, необхідно взяти дозвіл на відвідування
уроків фізичної культури у лікаря.
2. Перед початком занять спортивний зал слід ретельно провітрити. Припливно-
витяжні системи мають знаходитись у робочому стані. Треба забезпечити достатнє при-
родне та штучне освітлення.
3. Без дозволу вчителя учням забороняється заходити у спортзал і перебувати
в ньому.
3.1. Учні заходять у спортивний зал, виходять на спортивний майданчик
у спортивному взутті та спортивній формі, відповідно до пори року та погодних умов.
Заходити у спортивний зал у брудному взутті забороняється.
3.2. Після дзвінка на урок, по команді вчителя, учні шикуються в спортивному
залі чи на спортмайданчику.
3.3. Без дозволу вчителя учням забороняється користуватися спортивним облад-
нанням та інвентарем.
3.4. Учням не дозволяється виконувати вправи на спортивних приладах (снаря-
дах) без присутності й страхування вчителя, а також маючи на собі різного виду при-
краси. Не дозволяється приносити речі, які не потрібні на уроці або заважають його
проведенню.
3.5. Учні зобов’язані берегти шкільне спортивне обладнання та спортінвентар, не
псувати його, не смітити, не приносити харчові продукти у спортзал.
3.6. Під час виконання вправ на спортивних приладах (снарядах) учні зобов’язані
бути дисциплінованими, уважними, точно виконувати вказівки вчителя.
3.7. Без команди вчителя не переходити від одного приладу (снаряда) до
іншого.
3.8. При виконанні вправ потоком необхідно дотримуватися належного інтервалу,
не штовхатися, не зупинятися, не ставити підніжок.
3.9. Під час проведення занять із метання не можна перебувати в зоні кидка, пе-
ретинати цю зону. Не можна повертатися спиною до напрямку польоту об’єкта метан-
ня. Забороняється виконувати метання без дозволу та відома вчителя.
3.10. При виконанні вправ на спортивних приладах (снарядах) необхідно знахо-
дитись на безпечній відстані від місця виконання, не заважаючи один одному, дотриму-
ватись правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.
3.11. Забороняється користуватися несправним спортивним інвентарем та об
ладнанням.
3.12. Учням слід уміти правильно виконувати вправи й страхувати один одного
під час виконання фізичних вправ та елементів.
3.13. Учні зобов’язані підтримувати чистоту та порядок у спортзалі, роздягаль
нях, на спортмайданчику.
4. Учні зобов’язані попередити вчителя:
— про наявність документів про звільнення після хвороби;
— про погане самопочуття;
— якщо вийшло з ладу спортивне обладнання;
— про травмування під час уроку.
5. У випадку отримання травми слід попередити вчителя, надати медичну допомо
гу; якщо необхідно, викликати швидку медичну допомогу по телефону 103, а у випадку
пожежі — викликати пожежну службу по телефону 101.
6. Після закінчення уроку учні прибирають робоче місце, переодягаються й організовано
виходять із спортивного залу.
Правила без Пеки Під час занять легкою атлетикою
1. Загальні положення
1.1. Відкриті спортивні майданчики мають бути розміщені в спортивній зоні на
відстані не менше, як 10 м від навчальних корпусів.
1.2. Спортивній зоні пришкільної ділянки слід мати огорожу по периметру зав
вишки 0,5—0,8 м. Дозволяється як огорожу використовувати кущі з неотруйними, не
колючими і не запиленими плодами.
1.3. Майданчики для ігор мають бути стандартних розмірів, рівними, очищени
ми від каміння та інших сторонніх предметів.
1.4. Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати дерев’яні або
цегляні бровки. Не менше ніж на 2 м від майданчика не має бути дерев, стовпів, парканів
та інших предметів, що можуть спричинити травму.
1.5. Бігові доріжки мають бути спеціально обладнаними, не мати бугрів, ям,
слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватися не менше 15 м за фінішну позначку.
1.6. Ями для стрибків мають бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20—
40 см. Пісок повинен бути чистим, поверхня — розрівняною.
1.7. Місця, призначені для метання спортивних снарядів, розміщуються на такій
місцевості, яка добре проглядається й знаходиться на значній відстані від громадських
місць (тротуарів, доріг, майданчиків для дітей).
1.8. Під час сильного вітру, низької температури та підвищеної вологості треба
збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоат¬летичних вправ.
1.9. Взуття учнів має бути на підошві, що виключає ковзання, щільно облягати
ногу й не заважати кровообігу.
1.10. Під час проведення занять із метання не можна перебувати в зоні кидка,
перетинати цю зону. Перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спи
ною до напрямку польоту об’єкта метання.
2
1.11. Забороняється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду спор
тивний інвентар для поштовхів і метання, зокрема, інвентар, який не використовується
в даний момент на уроці.
1.12. Зберігати й переносити спортивний інвентар для метання треба
в спеціальних укладках.
2. Вимоги безпеки перед початком занять.
2.1. Ретельно розпушувати пісок у ямі для стрибків у довжину й висоту. Граблі
після розпушування піску класти в стороні зубцями донизу. Перед стрибками покласти
під п’яти гумові прокладки. Перед метанням м’яча, гранати в мокру погоду витерти їх
ганчіркою. Перед метанням м’яча, гранати переконатися, чи немає людей у напрямку
метання.
3. Вимоги безпеки під час занять
3.1. Під час групового старту на короткі дистанції бігти тільки по своїй доріжці.
Не допускати різких зупинок. Ретельно розпушувати пісок у ямі — місці приземлення.
3.2. Не виконувати стрибків на нерівному, пухкому й слизькому ґрунті. Не при
землятися на руки.
3.3. Не подавати м’яч, гранату кидком. Не переходити через місця, на яких про
водяться заняття з метання, бігу й стрибків.
3.4. Бути особливо уважними, виконуючи вправи з метання. Не стояти під час
групових занять праворуч від метальника, не ходити за приладами (снарядами) без до
зволу вчителя.
3.5. Отримуючи у сиру погоду м’яч, гранати, витирати їх насухо. Граблі й лопа
ти не залишати в стрибкових ямах та класти їх зубцями донизу.
4. Вимоги безпеки після закінчення занять
4.1. Після занять ретельно вимити руки з милом. Якщо під час занять з’являться
біль у руках, почервоніння шкіри або натерті місця (водяні пухирі) на долонях, припи
нити заняття й звернутися за порадою та допомогою до лікаря, медичної сестри.
4.2. Забрати зі спортивного майданчика непотрібний спортінвентар, постави
ти граблі, лопати в складські приміщення. Вивести школярів зі спортмайданчика до
роздягальні (класу).
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. При отриманні травми вчитель повинен надати першу медичну допомогу та
звернутись до лікаря.
5.2. У разі отримання важких травм викликати швидку медичну допомогу по
телефону за номером
Правила без Пеки Під час занять гімнастикою
1. Загальні положення
1.1. Уроки фізкультури необхідно проводити в добре провітрюваних спортивних
залах.
1.2. Зал повинен бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випли
вають із вимог навчальної програми.
3
103.
1.3. Займатись на гімнастичних приладах (снарядах) дозволяється лише в
присутності вчителя.
1.4. Під час розучування й виконання найскладніших гімнастичних вправ на
гімнастичних приладах (снарядах) необхідно застосовувати відповідні методи і спосо-
би страхування залежно від підготовки учнів, висоти приладів (снарядів).
1.5. Усі спортивні прилади (снаряди) й обладнання, встановлені в закритих або
відкритих місцях проведення занять, повинні бути повністю справними та надійно
закріпленими.
1.6. Надійність установлення й результати випробувань спортінвентарю та об-
ладнання мають бути зафіксовані в спеціальному журналі. Основні розміри й методи
випробування гімнастичних приладів (снарядів) подано в додатку № 4.
1.7. Гімнастичні прилади (снаряди) не повинні мати у складальних одиницях і
з’єднаннях люфтів коливань, прогинів; деталі кріплення (гайки, гвинти) повинні бути
надійно закручені. Жердини брусів треба ремонтувати по всій довжині. Якщо виявить-
ся тріщина, жердину необхідно замінити.
1.8. Гриф перекладини перед виконанням вправ і після їх закінчення необхідно
протирати сухою ганчіркою й зачищати шліфувальною шкіркою.
1.9. Пластини для кріплення гаків розтяжок повинні бути міцно пригвинчені до
підлоги й зрівняні в рівень з підлогою.
1.10. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирин на брусі, помітного
викривлення.
1.11. Опори гімнастичного козла повинні бути міцно закріплені в коробках
корпусу.
1.12. При висуванні ноги козла повинні вільно встановлюватися й міцно
закріплюватися в заданому положенні.
1.13. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного при-
ладу (снаряда) так, щоб вони перекривали площу зіскоку або передбачуваного зриву й
падіння.
1.14. Місток гімнастичний повинен бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзан-
ня під час відштовхування.
1.15. М’ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку й фізичної
підготовки учнів.
1.16. Розміщувати обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастич¬ного
приладу (снаряду) була безпечна зона.
1.17. Регулярно очищувати робочу поверхню перекладин, брусів, слідку¬вати за
тим, щоб вони були гладенькими й без іржі.
1.18. Не виконувати вправ на приладах (снарядах) із вологими долонями, якщо
на них є свіжі мозолі, а також на забруднених приладах (снарядах).
1.19. Під час переміщення й встановлення гімнастичних приладів (снарядів)
будьте уважними.
1.20. Не переносьте і не перевозьте важкі гімнастичні прилади без використання
спеціальних візків і пристроїв.
1.21. Проводити заняття із застосуванням несправного обладнання або
спортінвентарю, без спортивного одягу, не дозволяється.
4
2. Вимоги безпеки перед початком занять
2.1. Перед початком занять спортивний зал потрібно ретельно провітрити.
Припливно-витяжні системи мають знаходитись у робочому стані. Слід бути забезпе-
чити достатнє природне та штучне освітлення.
2.2. Перевірити надійність кріплення гімнастичних приладів. Пояснити учням,
де можуть бути зриви та що потрібно зробити при невдалому виконанні вправи.
2.3. Пояснити й показати техніку виконання вправ, правильність вибору місця
для страхування.
2.4. Враховувати індивідуальні особливості учнів при індивідуальному чи групо-
вому страхуванні.
3. Вимоги безпеки під час проведення занять
3.1. Стежити за дотриманням учнями вимог техніки безпеки при виконанні
гімнастичних вправ.
3.2. Дотримуватись принципу доступності й послідовності навчання.
3.3. Вибирати правильні способи й прийоми страхування та допомоги, врахову-
ючи характер вправ, рівень фізичної і технічної підготовленості учня.
3.4. Під час занять у гімнастичному залі використовувати магнезію або каніфоль,
які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання.
3.5. При виконанні вправ потоком (одна за другою), витримувати достатні
інтервали.
3.6. Виконуючи стрибки й зіскоки з приладів (снарядів), приземлятись м’яко, на
носки, пружно присідаючи.
3.7. Не виконувати без страхування складні елементи й вправи.
3.8. Пам’ятати, що під час виконання вправ на гімнастичних приладах (снарядах)
безпека багато в чому залежить від їхньої справності.
3.9. Під час занять на паралельних брусах ширину жердин встановлювати залеж-
но від індивідуальних даних учня. Ширина жердин повинна приблизно дорівнювати
довжині передпліччя.
3.10. Змінюючи висоту брусів, послабивши гвинти, піднімати одночасно обидва
кінці кожної жердини; висовувати ніжки в стрибкових приладах (снарядах) по черзі з
кожного боку, нахиливши прилад (снаряд).
3.11. Підіймаючи або опускаючи жердини брусів, триматись за жердину, а не за
її металеву опору. Щоразу перед виконанням вправи перевіряти, чи закріплені стопорні
гвинти.
4. Вимоги безпеки після закінчення занять
4.1. Перевірити самопочуття учнів. Прибрати спортивні прилади (снаряди).
4.2. Вивести дітей організовано зі спортивного залу, провітрити приміщення.
Після занять ретельно вимити руки з милом. Якщо з’явилась біль у руках, почервоніння
шкіри або натерті місця (водяні пухирі) на долонях, звернутися за порадою й допомо-
гою до вчителя, лікаря, медичної сестри.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. При отриманні травми, погіршенні самопочуття негайно повідомити вчителя.
5
5.2. Надати потерпілому першу медичну допомогу, повідомити шкільного лікаря
(медсестру), а в разі необхідності викликати швидку медичну допомогу по телефону 03.
У випадку пожежі — викликати пожежну службу по телефону 01.
Правила безпеки під час занять спортивними іграми
1. Загальні положення
1.1. Відкриті спортивні майданчики для ігор слід розміщати в спортивній зоні
на відстані не меншій як 10 м від навчальних корпусів.
1.2. Спортивній зоні пришкільної ділянки слід мати огорожу по периметру ви-
сотою 0,5—0,8 м. Дозволяється як огорожу використовувати кущі з неотруйними, не-
колючими та не запиленими плодами.
1.3. Обладнання на спортивних майданчиках (волейбольні стійки, металіч¬ні
конструкції, баскетбольні щити, гандбольні, футбольні ворота) мають бути надійно
закріплені. Поверхня спортивних майданчиків — рівна, чиста, без сторонніх предметів.
Не менш ніж на 2 м від спортивних майданчиків не має бути дерев, стовпів, парканів
та інших предметів, що можуть спричинити травму.
1.4. Спортивні майданчики не можна огороджувати канавами, дерев’яними або
цегляними бровками.
2. Вимоги безпеки перед початком занять
2.1. Перед початком занять перевірити поверхню майданчиків, щоб не було ям,
гострих предметів, розбитого скла.
2.2. Перевірити надійність кріплення баскетбольних щитів, кілець, стійок, воріт,
сіток. М’ячі має бути цілими, відповідати стандартам.
2.3. Перевірити в учнів одяг, щоб він не сковував рухів і відповідав порі року та
погодним умовам.
2.4. Звернути увагу на самопочуття, стан здоров’я учнів.
3. Вимоги безпеки під час проведення занять
3.1. На уроки приходити тільки в м’якому взутті (без шипів). Забороняється одя-
гати різного роду прикраси (кільця, персні, сережки, значки). Нігті мають бути коротко
обрізаними.
3.2. Не можна передавати одночасно два (волейбольні, баскетбольні, гандбольні та
футбольні) м’ячі, та тоді, коли відвернута увага в учня: він чекає передачу від іншого.
4. Вимоги безпеки після закінчення занять
4.1. Перевірити самопочуття учнів. Зібрати спортінвентар.
4.2. Вивести дітей зі спортивного залу (майданчика), вимкнути світло, провітрити
приміщення. Забороняється вживати холодну воду, виходити розігрітим на вулицю.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. При отриманні травми, погіршенні самопочуття негайно повідомити
вчителя.
Немає коментарів:
Дописати коментар